Росія почала використовувати аеростатні загородження для захисту своїх нафтопереробних підприємств від атак українських дронів. Аналітики Defense Express оцінили життєздатність такого рішення та висловили сумніви щодо його ефективності. Дата події — 6 жовтня 2026 року.
Що являє собою система та як вона працює
Аеростатне загородження — це два невеликих аеростати з натягнутою між ними сіткою з тонких тросів, у яких мають заплутуватися безпілотники. Такі конструкції розгортають біля важливих об’єктів або безпосередньо на них. За даними радіолокаційних систем, висота загородження автономно коригується відповідно до висоти польоту дрона.
Вперше аеростатні загородження застосували під час Першої світової війни, а особливої популярності вони набули під час Другої світової.
Підтверджені цифри та історичний досвід
- Велика Британія під час Другої світової війни використовувала такі загородження для захисту Лондона від німецьких крилатих ракет Фау-1, але перехопила лише близько 5% усіх випущених ракет.
- За даними Генерального штабу України, підтвердженими президентом Володимиром Зеленським, удари Сил оборони вивели з ладу понад 45% проєктних потужностей нафтопереробки РФ.
- Міністр оборони Євген Хмара (за даними джерела УНІАН) заявив про ураження 51% нафтопереробних потужностей Росії, проте ця цифра не узгоджується з даними Генерального штабу та NV.
Які факти залишаються непідтвердженими
Під час тестування росіяни використовували малий, фактично іграшковий дрон, значно менший за найменші українські далекобійні безпілотники, швидкість яких становить кілька сотень кілометрів на годину, а вага — кілька сотень кілограмів. Невідомо, чи зможе система забезпечити достатню швидкість зміни висоти для перехоплення маневруючого дрона та чи витримає загородження зіткнення з ним. Такі конструкції не можуть працювати за поганої погоди через сильний вітер. У РФ наразі існує кілька паралельних проєктів, які залишаються лише на стадії розробки.
Залишити відповідь