8 жовтня 2026 року міністр закордонних справ Кенії Мусалія Мудаваді під час виступу в парламенті повідомив, що президент країни Вільям Руто вже обговорив це питання телефоном із президентом України Володимиром Зеленським. Кенія веде переговори про повернення п’ятьох своїх громадян, а Ботсвана — одного свого. Найробі наполягає, щоб їх визнали жертвами міжнародної торгівлі людьми, а не військовополоненими: за словами Мудаваді, чоловіки стверджують, що їх завербували під приводом працевлаштування. Повідомлення у ЗМІ з’явилися 9 жовтня 2026 року.
Перебіг переговорів і позиція африканських країн
Уряди низки африканських країн заявляють, що їхнім громадянам обіцяли цивільну роботу в Росії — водіями, охоронцями чи кухарями. У Зімбабве повідомили, що деяких завербованих відправляли на фронт без військової підготовки. За даними Кенії, приблизно 84 її громадяни загинули або зникли безвісти під час війни, 34 лікуються в Росії, а 62 учасники бойових дій уже повернулися додому.
Як це бачить Україна та масштаби полону
Україна вважає цих полонених військовополоненими, яких можна повернути в межах обміну на українців, що перебувають у російському полоні. За даними Bloomberg, Україна утримує щонайменше 213 іноземних військовополонених, не враховуючи громадян Росії та Північної Кореї, з них 37 — громадяни африканських країн. 16 серпня МЗС України повідомило, що Росія завербувала до своїх збройних сил щонайменше 2982 осіб із 37 африканських країн; 486 із них загинули. Відомства України створили вебресурс англійською, французькою та суахілі для поширення інформації про методи російського рекрутингу.
Залишити відповідь